Oroszhegy

Оросхедь, село секеїв, розташоване серед пагорбів повіту Харгіта, лежить на схід від Секейудваргей і знаходиться на висоті 700–900 метрів над рівнем моря. На околицях села чергуються пологі сінокоси, лагідні пасовища та ліси, а мозаїчний ландшафт місцевості формувався століттями під впливом людської присутності. Назва села вперше з'являється в письмових джерелах у 1333 році, а згодом воно стало відомим як один із центрів секейської прикордонної охорони. Переважна більшість населення і сьогодні є носіями угорської мови, сповідує римо-католицьку віру та тісно пов'язана з місцевими традиціями. У центрі села стоїть римо-католицька церква в бароковому стилі, збудована в другій половині XVIII століття, яка й досі є визначною частиною сільського пейзажу. На навколишніх пагорбах розташовані хресні дороги, каплиці та відкриті сакральні пам'ятки, що свідчать про живу релігійну традицію. Структура села складається з розкиданих садиб, оточених городами, фруктовими садами та дворами з господарськими будівлями. Для місцевої архітектури характерні дерев'яні стіни, солом'яні або дерев'яні дахи, а також красиво вирізьблені дерев'яні балкони та ворота. Оросхедь відомий своїм садівництвом, особливо вирощуванням слив – місцева сливова паленка (яку тут називають «сливовий джем» або «палинка») вже століттями є гордістю села. Традиції сушіння фруктів, варіння джему та виготовлення алкоголю досі живі, і багато місцевих родин займаються цим як бізнесом, часто відкриваючи свої двері для відвідувачів. Окрім сливових садів, дедалі важливішу роль у сталому сільському господарстві відіграють місцеві виробники сиру та меду. Навколишня природа пропонує чудові можливості для піших прогулянок, велоспорту або лижних прогулянок у зимовий період. Руїни замку Маквар або оглядовий майданчик Оросхедь є популярними місцями для прогулянок, звідки в ясну погоду можна побачити навіть хребет Харгіти. На околицях села розташовані кілька охоронюваних природних територій – джерельні болота, місця для спостереження за птахами, сінокоси – які мають не лише екологічну, а й туристичну цінність. Громадське життя тут різноманітне: танцювальні колективи, духові оркестри, ремісничі гуртки та молодь, яка цікавиться місцевою кухнею, спільно організовують заходи, гастрономічні дні, храмові свята та культурні зустрічі. У повсякденному житті села відчувається підхід, який розглядає традиції не як музейні експонати, а як живі знання – а гостей тут приймають не як чужинців, а як шанованих прибульців. Оросхедь – ідеальне місце для тих, хто шукає близькість до природи, живі сільські традиції та спокійний, людяний прийом. Тут сталий розвиток – це не програма, а досвід, вплетений у повсякденне життя, де землю ще цінують, час не поспішають, а цінності не рекламують, а живуть ними.