Площа Єлизавети

Додаткова інформація

Формування площі розпочалося після великої повені 1878 року, коли міська влада наказала знести млини вздовж Сінви. Останнім знесли Папський млин у 1891 році, тоді ж почалося будівництво нової громадської лазні, що стало моментом народження площі. У наступні роки площа збагатилася новими будівлями, такими як будинок Дьошегі, будівля торгово-промислової палати, будинок Патакі-Аргай та будинок Штайнфельда, які надають площі історичної атмосфери. На території за будівлею лазні спочатку планували створити парк, а потім ринок, але зрештою продали ділянку, на якій мер Шольтцеш Надь Кальман звів останній будинок площі у 1897 році. Після відкриття пам'ятника Лайошу Кошуту у 1898 році площа отримала ім'я королеви Єлизавети, увічнюючи вірність міста монархії та його патріотизм. Цей пам'ятник став першим повнофігурним зображенням Кошута роботи Йожефа Рони на території історичної Угорщини. Протягом десятиліть площа неодноразово змінювалася: після накриття Сінви зник старий міст Єлизавети, а пізніше на місці старих дерев висадили японські вишні, які навесні дарують вражаюче цвітіння. Схил пагорба зберіг свій середньовічний характер. Через інтенсивний рух на вулиці Кальвіна виникла необхідність у відокремленні площі, що було вирішено у 2010 році шляхом відновлення русла потоку та будівництва нового мосту Єлизавети. Сьогодні площа Єлизавети залишається важливою частиною історичної та культурної спадщини міста.