Синагога

Синагогу спроєктував Людвіг Фьорстер. Його ім'я також пов'язане з будівництвом синагоги на вулиці Дохань у Будапешті. Мармурові таблички, розташовані у проході, що веде з вулиці Деріне, вшановують пам'ять єврейської громади Мішкольця та околиць, депортованої у 1944 році.

Трохи мистецтва:

Синагога має тринефну структуру, але зовні виглядає як базиліка. На фронтоні центрального нефа, який трохи підноситься над бічними нефами, розташовані таблиці Мойсея. У центральній осі головного нефа, на рівні бічних нефів, знаходиться кругле вікно, що складається з восьми арок, подовжених паличками, які утворюють восьмикутні зірки. Безпосередньо під ним, над головним входом, фасад прорізають чотири великі вікна з напівкруглими арками. Головний вхід обрамляють дві неороманські колони з напівкруглими арками. Дверні стулки прикрашені майстерними кованими елементами з неороманськими мотивами.

Оригінальне облаштування синагоги було змінено у 1864 році через протести консервативних вірян. Багатство інтер'єру підкреслюється не лише просторовим враженням, але й майстерною столярною роботою, яка частково є заслугою мішкольцьких, а частково – будапештських майстрів. Настінний розпис складається з орнаментів у вигляді стрічок і зірок, що заповнюють всю поверхню, а також їхніх комбінацій. Залізні конструкції гармоніювали з розписами завдяки теплому оливково-зеленому кольору та позолоченим пластичним елементам.