Мішкольцька галерея - Дім Петрó
У виставковому просторі, відомому як Дім Петрó, з 1998 року представлена колекція Салая!
Додаткова інформація
На верхньому поверсі будівлі з вересня 2008 року працює Музей сучасного образотворчого мистецтва NAGY KUNSZT, який пропонує тематичні музейно-педагогічні заняття для учнів, поєднані з виставками. А з вересня 2010 року на першому поверсі розміщується новостворена Мистецька бібліотека, яка об'єднує художню колекцію бібліотеки імені Аттіли Йожефа та книжковий фонд Мішкольцької галереї, а також дослідницький центр Лайоша Салая.
Виставка поруч, на верхньому поверсі, з вересня 2008 року працює музей сучасного образотворчого мистецтва NAGY KUNSZT, який пропонує тематичні музейно-педагогічні заняття для учнів, поєднані з виставками. А з вересня 2010 року на першому поверсі розміщено новостворену Мистецьку бібліотеку та дослідницький центр імені Салая Лайоша, що виникли в результаті об’єднання мистецьких книжкових фондів бібліотеки імені Аттіли Йожефа та Мішкольцької галереї.
Трохи історії:
Наприкінці XIX століття в Мішкольці, навпроти одного з млинів біля струмка Сінва, стояла одноповерхова будівля, яка сьогодні відома як дім Петрó. Її попередня історія залишається невизначеною через розташування на околиці міста. Перші архівні дані стосуються лише історії земельної ділянки, а про перший будинок на цій ділянці ми дізнаємося у зв’язку з відставним офіцером Кадаром Белою.
Будівля, яку ми бачимо сьогодні, була зведена у 1927 році, а пізніше стала власністю відомого лікаря Петрó Шандора (1907–1976). У телефонному довіднику 1943 року він вже зазначений як власник будівлі, де функціонувала його приватна клініка, відома на всю країну своїм сучасним обладнанням. Саме ця практика забезпечила йому фінансову основу для колекціонерської діяльності.
Батько Петрó Шандора був друкарем, але родинні зв’язки пов’язували його з власником майстерні з палітурки та лініювання книг на площі Ратуші, 7, Петрó Ласло. Від свого батька-друкаря він перейняв любов до графіки, а під впливом Лесіх Андора, директора сучасного музею імені Германа Отто, його інтереси звернулися до живопису. Він збирав твори місцевої історії, а згодом і угорського мистецтва XIX століття та сучасності, а також мав багату колекцію мініатюр, срібних виробів і килимів. Ця спадщина після його смерті у 1976 році перейшла під опіку міста та була передана до музею імені Германа Отто.
Доля житлового будинку, що перейшов у власність міста, вирішилася лише через понад десятиліття. У 1988 році виникла ідея використовувати будівлю для музейних цілей. Для цього за проєктом архітектора Крістіка Пала одноповерхову будівлю було перебудовано на двоповерхову з мансардою, а замість вуличних ґратованих воріт встановили засклені вхідні двері з тамбуром. Внутрішнє оформлення виконав Віслай Йожеф. Перша виставка у відновленій будівлі відкрилася у 1992 році.
