Замок Угрон

Попередник замку згадується вже в середині XV століття, коли ця територія належала знатному роду Гереб. На місці садиби до XVII століття було збудовано кам'яний замок-фортецю, який перебудував Андраш Гереб, капітан охорони Габора Бетлена, у 1625 році. Після цього будівля перейшла у власність Габора Бетлена, Дьордя I Ракоці, а також родин Гусар, Торма, Немеш і Міко, поки у 1866 році її не придбала родина Угрон.

Сучасного вигляду будівля набула близько 1817 року, коли Міклош Міко перебудував її в бароковому стилі. Протягом століть замок був одним із представницьких місць секейського шляхетського способу життя: тут поєднувалися житлові, господарські та громадські функції. Наприкінці XIX століття Золтан Угрон, депутат парламенту, разом із родиною створив тут зразкове господарство, утримував кінний завод, винокурню, овочеві плантації, а садівника з Фіятфалви навіть нагородили національною премією.

У внутрішніх приміщеннях замку і сьогодні можна побачити оригінальні архітектурні рішення, описані в інвентарі 1805 року: кімнати з хрестовими склепіннями, декоративну ліпнину, напис 1714 року на склепінні каплиці у дворі. Незважаючи на багатовікову історію, замок завжди характеризувався ощадливим, простим, працьовитим способом життя, а не показною розкішшю. У центрі маєтку завжди були праця та самозабезпечення, про що свідчать збережені господарські будівлі та сади.

У період комунізму замок було націоналізовано, а згодом він довгий час стояв покинутий і занепадав. Після 2010 року Ева Угрон і Міклош Мароті розпочали його відновлення, а в період з 2021 по 2024 роки було проведено повну реставрацію. Завдяки цьому сьогодні будівля слугує місцем для проведення заходів і відкрита для відвідувачів як історична пам'ятка. Відвідувачі можуть дізнатися про багатовікову історію замку, прогулятися парком, створеним за зразком ренесансного саду, оглянути відреставровану каплицю і історичний винний льох.

Замок Угрон у Фіятфалві — це не просто будівля, а живий свідок того, як у долинах Секейського краю писалася історія шляхетства, і як із минулого можна створити цінність для сучасності.