Священні дива та сталі враження – 5 європейських Марійських святинь, які варто побачити кожному

Севілья – один із лідерів сталого туризму в Іспанії: місто отримало титул Європейської столиці розумного туризму, використовує передові системи управління потоками відвідувачів на основі даних і активно заохочує екологічний транспорт – завдяки розвитку трамвайної мережі, програм спільного використання велосипедів і зелених парків. Крім того, місто регулярно проводить міжнародні конференції зі сталого туризму, зміцнюючи свою європейську роль у зеленому переході.

Історія та чудеса статуї Марії:
Статую «La Virgen de la Esperanza Macarena» – Діви Марії Надії – створено у XVII столітті, хоча авторство залишається спірним, найчастіше згадується ім'я Хуана де Меси. Особливістю статуї є її натуральний розмір і надзвичайна емоційна виразність, що зображає Скорботну Діву Марію. На її обличчі сяють сльози зі скла, але, за легендою, сльози неодноразово з'являлися самі собою – віряни вважають це чудом плачучої статуї.

Зі статуєю пов'язано багато історій:

• Під час громадянської війни в Іспанії мешканці міста вірили, що заступництво Діви Марії допомогло Севільї уникнути значних руйнувань.

• За численними свідченнями, молитви перед статуєю призводили до несподіваних зцілень, примирень або вирішення безнадійних ситуацій.

• Місцеві жителі особливо зверталися до Макарени у важкі часи – під час епідемій, економічних криз – називаючи її «Матір'ю Севільї».

Прикраси статуї також унікальні: Діва Марія носить золоту корону та багатий вишитий плащ, який часто виготовляється з подарунків і пожертвувань вірян.

Чикшомйо – не лише серце релігійного туризму, але й невід'ємна частина культурного та громадського життя міста Чиксереда. Під час Трійці сюди прибувають сотні тисяч людей, але регіон протягом усього року пропонує багатий туристичний досвід: походи, місцева гастрономія – наприклад, автентичні страви секейської кухні – та заходи збереження традицій чекають на відвідувачів. Чиксереда приділяє дедалі більше уваги сталому розвитку: завдяки розвитку громадського транспорту та популяризації місцевих продуктів місто намагається зменшити екологічний слід туризму. Таким чином, окрім релігійних і культурних вражень, місто та його околиці є привабливим місцем для відповідальних мандрівників.

Історія святині:
Францисканський монастир і храм у Чикшомйо були побудовані в XV столітті й уже тоді стали важливим місцем паломництва: місцеві віряни регулярно здійснювали паломництва на честь Діви Марії Помічниці. Місце набуло особливого значення у 1567 році, коли князь Трансільванії Янош Жигмонд намагався насадити протестантську віру й відправив війська для придушення католицьких секеїв. Однак секеї, зібравшись у горах Чикшомйо, попросили захисту у Діви Марії та перемогли армію князя. Перемогу віряни приписали заступництву Марії та пообіцяли щороку на Трійцю повертатися до святині. Так виникло паломництво до Чикшомйо, яке й досі є найбільшим паломництвом угорською мовою в Карпатському басейні.

Історія статуї Марії:
У храмі знаходиться пізньоготична статуя «Діви Марії Помічниці з Чикшомйо», створена на початку XVI століття. Її висота понад два метри, і вона є однією з найбільших святинь Європи. Віряни вважають її чудотворною: із статуєю пов'язують зцілення, почуті молитви та історичне виживання секейської спільноти.

Маріярадна – одна з найважливіших Марійських святинь Трансільванії, яка протягом століть приваблює паломників і культурних дослідників. Бароковий храм і францисканський монастир є не лише сакральним центром, але й архітектурною цінністю. Відвідувачі, окрім релігійних вражень, можуть насолодитися природною красою регіону Марош і місцевою гастрономією. Останніми роками під час реставраційних робіт було впроваджено енергоефективні рішення та зміцнено співпрацю з місцевими громадами, що сприяє сталому туризму. Таким чином, святиня зберігає спадщину минулого та відповідальний підхід до майбутнього.

Історія святині:
З XVII століття католики регіону відвідували Маріярадну для молитви, і францисканці швидко заснували тут монастир. У XVIII столітті, за підтримки Марії-Терезії, було побудовано великий бароковий храм, який став одним із найважливіших релігійних центрів Банату. Святиня неодноразово страждала від воєн, але віряни завжди її відновлювали.

Історія образу Марії:
Паломництва пов'язані з образом Марії XVII століття, який чудесним чином уцілів під час турецького нападу. За легендою, храм було підпалено, але образ залишився неушкодженим у полум'ї. Це чудо започаткувало культ Марії в Маріярадні, і віряни протягом століть шукають перед образом розради, зцілення та заступництва.

Національна святиня Хорватії, де розташована знаменита статуя Чорної Марії та базиліка навколо неї, протягом століть є центром хорватської католицької ідентичності. Окрім релігійного досвіду, паломників приваблюють мальовничі краєвиди Загор'я, місцеві вина та гастрономія, а також традиційні ремесла. 

Історія святині:
Маріябистриця відіграє центральну роль у хорватському католицизмі з XVI століття. Під час турецького панування місто стало символом збереження віри та ідентичності. У XIX–XX століттях святиня набула національного значення, і її відвідували численні хорватські єпископи, а також сам Папа Римський Іван Павло II.

Історія статуї Марії:
Знаменита статуя Чорної Марії була створена у XV столітті. Під час турецької загрози її було сховано священиком, щоб уберегти від знищення, але, за переказами, статуя кілька разів чудесним чином з'являлася знову. Це «повернення» стало причиною, чому святиня стала одним із найсвятіших місць хорватського народу. Протягом століть із статуєю пов'язували численні почуті молитви та зцілення, тому віряни й досі оточують її подячними табличками та подарунками.

Історичний контекст:
У 1923 році Папа Пій XI проголосив Маріябистрицю національною святинею, визнавши її загальнонаціональне значення. У 1984 році Папа Іван Павло II також відвідав святиню, підтвердивши культ статуї Марії, яка й досі залишається центральним елементом духовного життя Хорватії.

Сенткут – національна святиня Угорщини, яка є частиною Новоград-Ноградського глобального геопарку ЮНЕСКО. Особлива геологічна спадщина регіону – карстові джерела, скельні утворення, навчальні стежки – є місцем численних геотуристичних програм, тому, окрім духовних вражень, територія приваблює любителів природи та екотуризму. У паломницькому ресторані святині пропонують страви з сертифікацією GEOfood, які готуються з місцевих інгредієнтів, поєднуючи релігійні та гастрономічні враження зі сталим туризмом.

Які легенди пов'язані зі святинею? 

Про походження джерела в Сенткуті збереглися кілька легенд:

• Видіння пастуха: За переказами, у XII столітті пастухові з'явилася Діва Марія, і на місці її сліду забило джерело. З водою пов'язано багато зцілень і чудес, звідси й походить назва святині.

• Легенда про Святого Ласло: Інший переказ свідчить, що король Ласло під час битви з кунами тікав через ліси Матри, коли відчув спрагу. Він ударив мечем по скелі, і на тому місці забило джерело. Це джерело стало центром паломництва, яке й досі вважається цілющим.