"

Озера, скелі, духи – 6 місць у Трансільванії, які варто побачити перед смертю

Харгітський повіт розташований у самому серці Східних Карпат, з густими хвойними лісами, вулканічними горами та казковими озерами, що робить його одним із найрізноманітніших природних регіонів Трансільванії. Територія багата на геологічні формації, що налічують мільйони років, кратерні озера, які свідчать про вулканічну активність, соляні карстові утворення та вапнякові ущелини. Це геологічне розмаїття пропонує унікальні можливості для подорожей природою та усвідомленого, ціннісного відкриття. Ті, хто відвідує Харгітський повіт, знайдуть не лише захоплюючі краєвиди, але й зможуть зазирнути в минуле, сформоване глибинами Землі. А якщо досліджувати ці скарби екологічно свідомо, то кожен може зробити свій внесок у збереження цього краю. Ми представляємо шість унікальних місць, які належать до природних скарбів Харгітського повіту.

Корундський пагорб-равлик – родовище арагоніту та скам'янілості на Соляній землі

Корундський пагорб-равлик – це 8-гектарний геологічний заповідник на північному виїзді з Корунда (Румунія), на висоті приблизно 643 метри. Тут знаходиться найбільше в Румунії родовище арагоніту – різновиду карбонату, що вважається напівдорогоцінним каменем із металевим блиском. З 1980 року ця територія перебуває під національною охороною.

Екологічна стежка добре облаштована: захисні поручні, лавки та інформаційні таблички допомагають відвідувачам орієнтуватися серед вражаючих геологічних явищ. Тут можна побачити не лише відкладення арагоніту й кальциту, але й унікальні скам'янілі рештки, «застиглі» в кальциті.

(Фото: Visit Harghita FB сторінка)

Корундський пагорб-равлик – родовище арагоніту та скам'янілості на Соляній землі

Замок Рапсонне – легендарна кам'яна фортеця серед гір

Одна з найзагадковіших середньовічних руїн Секейського краю розташована неподалік Параджда, на вкритій лісом стрімкій вершині. Руїни фортеці, відомої як замок Рапсонне, ховаються серед андезитових скель – моховиті стіни, камені, що вросли в землю, і штучний резервуар для води розповідають про колишнє значення цієї фортеці. Ймовірно, її побудували у XIII столітті, і вона слугувала прихистком для місцевих жителів під час монгольської навали, але незабаром була покинута. Природа поступово повернула собі ці стіни, і сьогодні руїни, що зливаються з навколишнім середовищем, створюють унікальну атмосферу.

З фортецею пов'язано багато легенд. За однією з них, Рапсонне була феєю або відьмою, яка побудувала свій замок за допомогою чорного кота та півня, за іншими – це справа рук її братів, які зводили й інші замки в околицях. Найвідоміша легенда розповідає, що Рапсонне уклала угоду з дияволом, щоб мати змогу ходити на службу до Клужа: вона побудувала чарівний шлях через гори, а в обмін обіцяла дияволу золото Параджда та срібло долини. Але Рапсонне обдурила диявола, і шлях зник, залишивши лише легенду. Навколо руїн досі згадують «троянду Рапсонне», яка приносить удачу тим, хто підходить до замку з повагою. До місця можна дістатися лише пішки, занурюючись у тишу природи та світ легенд.

(Там, де колись стояв замок - Фото: Cazare Praid)

Замок Рапсонне – легендарна кам'яна фортеця серед гір

Озеро Червоне – озеро легенд

Озеро Червоне (Lacu Roșu) розташоване біля підніжжя ущелини Біказ і відоме своїми затопленими лісами, стовбури яких виступають із води. Воно утворилося в 1838 році внаслідок раптового зсуву ґрунту. Червонуватий колір води пояснюється осадом, який дощ змиває з гори Верешкьо.

Легенда про походження озера трагічна й містична. За переказами, молоду дівчину Естер викрав жорстокий ватажок розбійників. Дівчина молилася до Бога про порятунок, і небеса розгнівалися: здійнялася сильна буря, гори обвалилися, поховавши розбійника, а на цьому місці утворилося озеро. Виступаючі стовбури дерев – це свідки загиблого лісу та минулих часів.

Озеро Червоне – озеро легенд

Біказька ущелина – дике серце Карпат

Ущелина, яку прорізала річка Біказ, є однією з найвідоміших природних пам'яток Трансільванії. Її характеризують скелі висотою 200–300 м і звивисті стежки. Біказька ущелина – це не лише природна краса, а й улюблене місце для альпіністів.

Ущелина слугує проходом між Молдовою та Трансільванією і завжди була мостом для торговельних і культурних зв'язків. Навколишній масив Хасмаш багатий на ендемічну флору і фауну та перебуває під охороною як біосферний заповідник ЮНЕСКО.

Біказька ущелина – дике серце Карпат

Одинокий Камінь – велетенська скеля над сосновими лісами

Одна з найвідоміших пам'яток масиву Хасмаш. Одинокий Камінь (Piatra Singuratică) – це 1608-метровий доломітовий моноліт, який височіє над лісами та впізнається здалеку завдяки своїй характерній формі. До нього можна дістатися як із Біказької ущелини, так і з Великого Хасмашу.

Свою назву він отримав через те, що стоїть самотньо, немов вартовий над краєвидом. З місцем пов'язана легенда: кажуть, що в давнину тут стояв секейський воїн, який чекав на своїх полеглих товаришів, але вони так і не повернулися. Боги перетворили його на камінь, щоб він стояв тут вічним нагадуванням. Поблизу розташований притулок, який є чудовим місцем для відпочинку туристів.

(Фото: Дежо Ласло / Visit Harghita)

Одинокий Камінь – велетенська скеля над сосновими лісами

Джерела Борсека – води життя в обіймах Карпат

Борсек розташований у серці Гірського Гьоргія і відомий понад 15 джерелами мінеральної води. Саме звідси походить термін «борвіз», що означає шипучі джерела, які використовуються в лікувальних цілях із XVI століття. Завдяки різноманітному мінеральному складу ці кришталево чисті води рекомендуються для лікування проблем із травленням, кровообігом і опорно-руховим апаратом. Прогулянкові доріжки та питні фонтани в околицях міста дозволяють відвідувачам скуштувати воду прямо з джерел.

Сьогодні Борсек є прикладом сталого оздоровчого туризму: місцева громада століттями з повагою використовує дари природи, а гості можуть долучитися до цієї традиції відповідально.

(Фото: https://statiuneaborsec.ro/)

Джерела Борсека – води життя в обіймах Карпат

Заключна думка

Ці шість природних чудес – це не лише візуальне задоволення, а й подорож у геологічну, культурну та духовну глибину Трансільванії. Чи то сила природи (Озеро Червоне, Біказька ущелина), чи вулканічна енергія (Озеро Святої Анни), чи піднесені панорами (Мадараш-Гаргіта, Одинокий Камінь) – ці місця знову й знову кличуть до себе.

Подорожуймо відповідально – Харгітський повіт приховує особливо чутливі природні скарби, тому ми закликаємо всіх відвідувачів берегти стежки, поважати життєвий простір місцевих жителів і забирати з собою лише спогади.

Заключна думка

Більше новин

Усе

Наші партнери