Туристом проти харчових відходів – маленькі рішення, великий вплив

неділя, 24 серпня 2025 р. 11:36

Досвід подорожей тісно пов’язаний із гастрономією. Відкриваючи нове місто, ми часто спершу пробуємо місцеві страви, насолоджуємося щедрим вибором на сніданку в готелі або на терасі затишного ресторану. Але, відкриваючи для себе нові смаки, легко замовити забагато або залишити половину їжі на тарілці. Ця, здавалося б, дрібна звичка є одним із рушіїв глобального харчового марнотратства.

Досвід подорожей тісно пов’язаний із гастрономією. Відкриваючи нове місто, часто перше, що ми робимо, – це пробуємо місцеві страви, насолоджуємося багатим вибором на сніданку в готелі або на терасі затишного ресторану. Але, відкриваючи для себе нові смаки, легко замовити забагато їжі або залишити половину на тарілці. Ця, здавалося б, дрібна звичка є одним із рушіїв глобального харчового марнотратства.

Свіжий сніданок у готелі біля моря, багатий вибір шведського столу – під час подорожей це часто перше, що спадає на думку. Але смачні страви та широкий вибір не лише приносять гастрономічне задоволення, а й привертають увагу до серйозної проблеми: глобального харчового марнотратства. Саме тому особливо повчально, що Туреччина зараз планує глибоку реформу: уряд хоче обмежити традиційну систему шведських столів новим гастрономічним законом. У майбутньому готелі та ресторани можуть перейти на меню à la carte, щоб гості замовляли лише те, що вони дійсно зможуть з’їсти – мета очевидна: суттєво скоротити марнотратство, адже, як показує статистика, у країні щороку на одну людину припадає близько 102 кілограмів харчових відходів, лише хліба викидають 12 мільйонів штук щодня. Але що може зробити турист, щоб боротися з харчовими відходами під час відпочинку?

Свідомий вибір при замовленні

Як туристів нас часто веде цікавість: ми хочемо спробувати все, адже хто знає, коли ми знову повернемося до цього місця. Проте варто зупинитися на хвилинку і подумати, скільки ми реально можемо з’їсти. Замовлення менших порцій не лише допомагає уникнути марнотратства, але й дає змогу спробувати більше страв, не викидаючи їжу.

Сила місцевих інгредієнтів

Їжа – це не лише смак, а й історія. Обираючи ресторани, які використовують місцеві інгредієнти, ми опосередковано зменшуємо харчові втрати, пов’язані з транспортуванням, і викиди вуглекислого газу. Крім того, ми безпосередньо підтримуємо місцевих фермерів, виробників і громади, для яких кожна покупка сприяє їхньому добробуту та збереженню традицій.

ПОРАДА: У Мішкольці готель Palota і ресторан Végállomás Bistorant регулярно організовують гастровечори, присвячені продуктам із лісів Бюкк, що оточують місто. Ба більше, місцева туристична організація пропонує програми, під час яких можна вирушити у подорож вузькоколійкою, познайомитися з дарами лісу, а потім скуштувати страви з них на тематичній вечері.

Запаковувати залишки – це нормально

Довгий час існувало хибне уявлення, що просити запакувати залишки їжі – незручно. Однак сьогодні в багатьох країнах це абсолютно нормально, коли гість забирає додому те, що не зміг з’їсти. Якщо сміливо користуватися цією можливістю, ми не лише запобігаємо марнотратству, а й отримуємо ще один прийом їжі, який наступного дня нагадає нам про смаки подорожі.

Пошук сталих місць для проживання

Все більше готелів і пансіонатів докладають видимих зусиль для зменшення харчових відходів. Ці заклади часто пропонують менші порції на шведському столі, цифрово вимірюють залишки їжі або співпрацюють із місцевими громадськими організаціями для порятунку їжі. Якщо свідомо обирати такі місця для проживання, ми своїм вибором передаємо повідомлення: для нас важливо, щоб гостинність не супроводжувалася зайвими відходами.

Сила маленьких звичок

Боротьба з харчовими відходами не обов’язково полягає у великих вчинках. Набагато важливіше під час подорожей звертати увагу на дрібні звички: не брати більше їжі, ніж потрібно, цінувати страви з місцевих інгредієнтів і сприймати як норму те, що залишки можна забрати із собою. Усі ці прості рішення разом мають величезний вплив, адже кожен шматочок, який не потрапив у смітник, є кроком до відповідальнішого використання ресурсів нашої планети.

Харчове марнотратство – це не лише моральне чи економічне питання, а й глобальний виклик, який визначає наше майбутнє. Третина виробленої їжі ніколи не споживається, тоді як у світі мільйони людей страждають від голоду. Кожен етап марнотратства – від виробництва до транспортування й споживання – зайво навантажує довкілля, забирає питну воду, витрачає енергію та сприяє викидам парникових газів. Недарма серед Цілей сталого розвитку ООН (SDG 12 – Відповідальне споживання і виробництво) особливу увагу приділено скороченню харчових відходів.

У туризмі ця проблема стає ще гострішою: готельні шведські столи, щедрі ресторанні меню чи швидке харчування сприяють тому, що велика кількість їжі опиняється у смітнику. Це не лише навантажує ресурси місцевих громад, а й підриває довіру до туризму. Все більше мандрівників шукають місця, де помітно дбають про сталість – де скорочення марнотратства не є порожньою обіцянкою, а підтверджується вимірюваними результатами.

Харчове марнотратство – це не лише «проблема майбутніх поколінь»: воно вже сьогодні впливає на наше повсякденне життя – через зростання цін на продукти, екстремальні погодні умови, спричинені зміною клімату, чи навіть соціальні напруження. Тому важливо, щоб усі учасники туристичної галузі – туристи, постачальники послуг, дестинації та політики – працювали разом. I-DEST у цьому є не лише системою вимірювання, а й платформою, яка допомагає перетворити повсякденні рішення на глобальні зміни.

Заплановане регулювання в Туреччині добре демонструє, що заходи на рівні урядів також є необхідними для стримування харчового марнотратства. Однак зміни можливі не лише через закони: рішення кожного мандрівника, практика кожного відповідального готелю та ресторану можуть сприяти тому, щоб щедра пропозиція не асоціювалася з марнотратством. Якщо шведські столи поступово замінюватимуться свідомим вибором і цінуванням кожного шматочка, то подорожі стануть не лише задоволенням, а й відповідальністю – шляхом, яким туризм рухатиметься до сталого майбутнього.