"

Подорож у контексті ЦСР – на шляху до нового виду туризму

Подорож сьогодні означає набагато більше, ніж просто відпочинок чи пошук пригод. Для дедалі більшої кількості мандрівників важливо, щоб їхній шлях не лише приносив враження, а й мав цінність. Але що це означає на практиці? І що означає подорожувати, керуючись Цілями сталого розвитку ООН (ЦСР)?

Що таке ЦСР і яке їхнє відношення до туризму?

17 Цілей сталого розвитку ООН (Sustainable Development Goals – SDGs) є глобальною рамковою програмою, яка визначає цілі до 2030 року для покращення світу: наприклад, ліквідація бідності, зменшення голоду, захист клімату, забезпечення гендерної рівності або доступу до чистої води.

Цілі сталого розвитку охоплюють усі аспекти життя – включаючи туризм. Туризм може бути інструментом для досягнення цих цілей або перешкодою, якщо він організований неналежним чином. Мета свідомого подорожування – обрати перший варіант. 

Хоча це не завжди очевидно, ці цілі тісно пов'язані з туризмом. Під час подорожі людина приймає рішення – де зупинитися, що їсти, як пересуватися, кого підтримувати своїми грошима та увагою. Усі ці рішення безпосередньо впливають на те, наскільки подорож сприяє або загрожує досягненню цих глобальних цілей. "Мандрівник, орієнтований на ЦСР" приймає рішення, які сприяють руху до сталого світу.

Що таке ЦСР і яке їхнє відношення до туризму?

Що робить інакше турист, який враховує ЦСР?

Мандрівник, орієнтований на ЦСР, тобто той, хто враховує Цілі сталого розвитку ООН, підходить до подорожей інакше, ніж традиційні туристи. Головним для нього є те, щоб його рішення мали позитивний вплив на людей, довкілля та місцеві громади.

Він свідомо обирає, наприклад, такі місця проживання, ресторани чи програми, які підтримують місцевий бізнес, тим самим зменшуючи економічну нерівність (ЦСР 8 – гідне економічне зростання, ЦСР 10 – зменшення нерівності). Особливу увагу він приділяє своєму екологічному сліду: уникає одноразового пакування, обирає енергоефективне житло і, за можливості, пересувається пішки або громадським транспортом (ЦСР 12 – сталий споживання та виробництво, ЦСР 13 – захист клімату). Він також культурно чутливий, цікавиться місцевими традиціями, звичаями та поважає їх (ЦСР 11 – сталий розвиток міст і громад, ЦСР 16 – мир, справедливість і сильні інституції). Він шукає досвід, який також сприяє соціальній інклюзії – наприклад, відвідує місця, де люди з обмеженими можливостями беруть активну участь у гостинності або проведенні програм (ЦСР 5 – гендерна рівність, ЦСР 10).

Такий мандрівник не просто збирає спогади, а створює справжню цінність – своїми індивідуальними рішеннями він сприяє створенню справедливішого та сталого світу.

Що робить інакше турист, який враховує ЦСР?

Практика ціннісного туризму

Суть подорожей, орієнтованих на ЦСР, полягає в тому, що відвідувач зосереджується не лише на власному комфорті, але й враховує соціальні, економічні та екологічні наслідки своєї подорожі. Наприклад, якщо хтось зупиняється в сільській екофермі, де готують із місцевих продуктів (ЦСР 2 – Zero Hunger і ЦСР 12 – Відповідальне споживання та виробництво), або де працюють програми рівних можливостей (ЦСР 5 – Гендерна рівність і ЦСР 10 – Зменшення нерівності) і освітні програми для гостей (ЦСР 4 – Якісна освіта), то цей вибір підтримує місцеву економіку (ЦСР 8 – Гідна праця та економічне зростання), соціальну інклюзію (ЦСР 10) і екологічний спосіб життя (ЦСР 13 – Дії у сфері клімату).

Цей тип подорожей не про відмову, а про те, як наші вибори можуть позитивно впливати на світ – при цьому залишаючись такими ж багатими та незабутніми.

Практика ціннісного туризму

Що це означає для дестинацій?

Туризм, орієнтований на ЦСР, корисний не лише для відвідувачів, але й служить орієнтиром для дестинацій. ЦСР створюють спільну мову: туристичні оператори, політики та відвідувачі можуть посилатися на одні й ті самі принципи.

Це сприяє стратегічному плануванню, маркетингу, грантовим програмам і прозорості внутрішніх процесів. Постачальники послуг і регіони, які приєднуються до системи, можуть комунікувати на основі єдиних цінностей – і це стає все більш очікуваним від свідомих мандрівників.

Що це означає для дестинацій?

Приклади – коли подорожі та цілі зустрічаються

Уявіть собі мандрівника, для якого соціальна рівність є важливою цінністю. Його маршрут включає місця, де в гостинності або ремісничих програмах беруть участь люди з інвалідністю, де кафе управляється соціальним підприємством, а програми пропонуються громадами, які раніше були виключені з туризму.

Або подумайте про кліматично свідому родину, яка обирає потяг замість літака, зупиняється в місці з сонячним опаленням і бере участь у місцевій програмі посадки дерев. Їхній відпочинок буде не лише спогадом, але й реальним внеском у більш життєздатне майбутнє.

Приклади – коли подорожі та цілі зустрічаються

Не кампанія, не тренд – це майбутнє туризму

Туризм, орієнтований на ЦСР, не є кампанією чи трендом. Це підхід, який стає природним для все більшої кількості людей. У світі складних викликів все більше людей шукають досвід, який не лише для них – але й має сенс.

Питання не в тому, чи подорожувати. Питання в тому: як, куди і навіщо?

Не кампанія, не тренд – це майбутнє туризму

Як це стає реальністю? – Приклад системи I-DEST

Платформа I-DEST пропонує мандрівникам можливість приймати рішення не лише на основі відчуттів, але й конкретних даних. Система забезпечує фільтрацію на основі ЦСР: відвідувач може зазначити, що для нього, наприклад, найважливіше – захист клімату, підтримка місцевих громад або рівність можливостей – і відповідно отримати рекомендації щодо програм, проживання чи послуг.

Це працює не лише теоретично: I-DEST базує всі рекомендації на реальних, вимірюваних даних, які місцеві постачальники послуг фіксують через самодекларацію та аудиторські процеси. Наприклад, заклад харчування, який довів використання місцевих продуктів, може бути чітко пов'язаний із цілями "Zero Hunger" (ЦСР 2) або "Responsible Consumption and Production" (ЦСР 12).

Таким чином, мандрівник може подорожувати, будучи впевненим, що дійсно підтримує важливі для нього цілі, а не лише керується маркетинговими повідомленнями.

Як це стає реальністю? – Приклад системи I-DEST

Туризм, орієнтований на ЦСР, не є привілеєм вузького кола людей, а стає основою майбутнього туризму. Завдяки тому, що мандрівники свідомо обирають – надають перевагу місцевим послугам, враховують свій екологічний вплив, з повагою ставляться до приймаючої громади –, вони створюють справжні зміни. Цей підхід підтримує не лише сталий розвиток дестинацій, але й забезпечує багатший, глибший і більш людяний досвід. Мова ЦСР є зрозумілою та глобальною, але водночас особистою і мотивуючою до дій: вона показує, як кожна подорож може стати кроком до справедливішого, життєздатнішого світу.

Більше новин

Усе

Наші партнери